Римська міфологія — це система вірувань і легенд давніх римлян. Вона багато в чому схожа на грецьку, адже римляни запозичили богів і перекази у греків, але дали їм інші імена. Наприклад, грецький Зевс став римським Юпітером, Афродіта — Венерою, Арес — Марсом. Головними богами вважалися Юпітер, Юнона та Мінерва. Вони утворювали так звану Капітолійську трійцю. Юпітер був владикою неба і громовержцем, Юнона — покровителькою сім’ї та шлюбу, а Мінерва — богинею мудрості й ремесел. Крім великих богів, римляни вірили й у духів, що охороняли дім, поле чи навіть річку. Вони приносили їм жертви, щоб заручитися їхньою прихильністю. Міфи виконували важливу роль у житті Риму: вони пояснювали походження світу, давали зразки для поведінки, підкреслювали велич держави. Одним із головних сюжетів був міф про заснування Риму братами Ромулом і Ремом, яких вигодувала вовчиця. Завдяки римлянам багато давніх міфів збереглися до наших часів, адже вони переписували й поширювали їх по всій своїй імперії